|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Балада про співочих пташок і змій
Історія, змальована в романі, відбувається за 64 роки до основних подій трилогії. Під час повстання округів впливова родина 18-річного Коріолана Сноу втратила майже все. Єдиний шанс Коріолана повернути сім’ї минулу велич і заможність — стипендія на навчання в Університеті. Її отримає переможець в останньому шкільному проєкті — менторській роботі з одним із трибутів, учасників Десятих Голодних ігор. Сноу за всяку ціну має здобути цю винагороду, хоча й має мізерні шанси на успіх. Підопічна Коріолана, харизматична Люсі Ґрей з Округу 12 — майстриня епатажу, проте аж ніяк не скидається на переможця. Та що ближче вони знайомляться, то більше зближуються. Чи вдасться юному Сноу знайти баланс між справжнім почуттям та жагою до перемоги, і чим доведеться заплатити за успіх?
Голодні ігри
На руїнах місця, що колись називалося Північною Америкою, лежить країна Панем, осяйний Капітолій, оточений дванадцятьма віддаленими Округами. Капітолій тримає Округи в покорі, змушуючи їх обирати трибутів — по одному хлопцю та одній дівчині віком від дванадцяти до вісімнадцяти років — для участі у щорічних Голодних іграх. Усіх їх відправляють до Капітолію на величезну відкриту арену, де вони битимуться на смерть на втіху всьому Панему, а також задля добробуту та слави округу-переможця.
Шістнадцятирічна Катніс Евердін сприймає це як смертний вирок, тому викликається добровольцем від Округу 12, щоб заступити місце своєї молодшої сестри на Іграх. Катніс вже опинялася на волосину від смерті, тож виживання для неї є звичною справою. Щоб сім’я не голодувала, Катніс займається браконьєрством, на чорному ринку обмінює здобич на їжу і предмети першої необхідності. Другим трибутом від Округу 12 обрано Піту Меларка, який свого часу врятував Катніс і її родину від голодної смерті. Катніс впевнена, що ніколи не зможе віддячити Піті, а зараз і поготів, адже їй доведеться битися з ним на смерть! Проте, якщо вона хоче перемогти, їй доведеться постати перед вибором, у якому виживання протистоїть людяності, а життя — коханню.
Полум'я займається
Здолавши жаскі випробування, Катніс Евердін перемогла у щорічних Голодних іграх разом із трибутом-супутником, Пітою Меларком. Напевне, Катніс і Піта, мають почуватися цілком щасливими, адже вони забезпечили собі та своїм сім’ям безбідне життя в комфортних умовах.
Втім, спосіб, у який було здобуто перемогу, по суті, став бунтом проти жорстоких правил Капітолію, і цю непокору владі побачив весь Панем. Округами починають ширитися чутки про підготовку до заворушень. Своїм зухвалим вчинком, Катніс розпалила полум’я повстання, що вже не загасити. Тож тепер Капітолій не просто розлючений, він прагне помсти...
Переспівниця
Катніс Евердін — дівчина, яка палає, — вижила у моторошній Почвертві Приборкання. Прийшовши до тями вона дізнається, що її рідний Округ зруйновано, Ґейлу і її сім’ї пощастило врятуватися, проте Піту схопили і тримають у Капітолії.
Округ 13 існує, ба більше, він очолив повстання і планує повалити Капітолій. Здається, до ретельно розроблених планів доклали руку всі — крім Катніс. А втім, успіх повстання залежить від її готовності стати символом, взяти на себе відповідальність за незліченну кількість жертв і змінити історію майбутнього Панему.
Світанок перед жнивами
З наближенням П’ятдесятих Голодних ігор округи Панему охоплює страх. Адже цього року, на честь Почверті Приборкання, з їхніх домівок заберуть подвійну порцію жертвоприношень. Шістнадцятий день народження Геймітча Абернеті, як завжди, припадає на Жнива. Все, що його турбує цього ранку, — це пережити цей день і провести його з коханою дівчиною. Але все йде шкереберть, коли на жеребкуванні трибутів оголошують його ім’я.
Хлопця доправляють до Капітолію разом із трьома іншими представниками Округу 12: тринадцятирічкою, яка йому як сестра, юним букмекером і найпихатішою дівчиною в окрузі. З початком Ігор Геймітч усвідомлює, що шанси на перемогу мізерні. Проте всередині нього вирує жага до боротьби... і до того, щоб наслідки його спротиву відлунили далеко за межами смертоносної арени.